Романтики
На свiтанку, на свiтанку,
На свiтанку вирушали в путь-дорогу,
Ми спiвали, ми спiвали нашу пiсню
Про замрiяних романтикiв.
Може, серце, може, серце,
Може, серце затаїло сум-тривогу?
Ти признайся, мiй хороший,
Мiй сердечний, вiрний друг.

I в степах, і на синiм морi,
На просторi, на просторi,
Через рiки пройдуть i гори
Неспокiйнiї серця.
I в степах, і на синiм морi,
На просторi, на просторi,
Через рiки пройдуть i гори
Нашi юнiї серця.

Труд i пiсня, труд i пiсня,
Труд i пiсня по країнi ходять поруч.
З ними разом, з ними разом,
З ними разом і замрiянi романтики.
Де крокує, де крокує труд i пiсня,
Там в садах шумлять простори
Нам на щастя, нам на радiсть,
Мiй хороший, вiрний друг.

Може, важко, може, важко,
Може, важко у життi десь, друже, стане?
Пригадай ти, пригадай ти нашу пiсню
Про замрiяних романтикiв.
Наша дружба, наша дружба
I в краях далеких, знаю, не зiв'яне,
Через рiки, через гори
Нашу вiрнiсть пронесем.