Романтики На свiтанку, на свiтанку, На свiтанку вирушали в путь-дорогу, Ми спiвали, ми спiвали нашу пiсню Про замрiяних романтикiв. Може, серце, може, серце, Може, серце затаїло сум-тривогу? Ти признайся, мiй хороший, Мiй сердечний, вiрний друг. I в степах, і на синiм морi, На просторi, на просторi, Через рiки пройдуть i гори Неспокiйнiї серця. I в степах, і на синiм морi, На просторi, на просторi, Через рiки пройдуть i гори Нашi юнiї серця. Труд i пiсня, труд i пiсня, Труд i пiсня по країнi ходять поруч. З ними разом, з ними разом, З ними разом і замрiянi романтики. Де крокує, де крокує труд i пiсня, Там в садах шумлять простори Нам на щастя, нам на радiсть, Мiй хороший, вiрний друг. Може, важко, може, важко, Може, важко у життi десь, друже, стане? Пригадай ти, пригадай ти нашу пiсню Про замрiяних романтикiв. Наша дружба, наша дружба I в краях далеких, знаю, не зiв'яне, Через рiки, через гори Нашу вiрнiсть пронесем.